Cучасне краєзнавство знаходиться приблизно у тому ж занедбаному стані, що і значна кількість місцевих пам’яток: слабка організація, відсутність профільних видань, недостатнє залучення грошей від потенційних меценатів. Інколи можновладці, які мали певний сентимент до малої батьківщини, або амбітні урядовці виділяли кошти і намагались створити фаховий авторський колектив для окремих видань, що на певний час реанімувало місцевих краєзнавців (як приклад можна згадати проекти «Суми. Вулицями старого міста» 1 та «Сумщина в іменах» 2, здійснені під егідою тодішнього губернатора Сумської області Володимира Щербаня). Не дивлячись на існування Спілки краєзнавців, місцевих музеїв, товариств охорони пам’яток, планових тем у вишах та гуртків у школах, краєзнавчий рух все-таки залишається більше персоніфікованим, ніж інституціоналізованим. Окремі ентузіасти продовжують ретельно розробляти місцеву історію, намагаючись (інколи успішно) вдихнути вогонь життя у своїх колег. Одним з них є Степан Колодницький 3, упорядник збірника, присвяченого 20-річчю відновлення Підгаєцького району на Тернопільщині.
Композиційно книжка складається з шести тематичних розділів: «Географія», «Історія», «Архітектура і містобудування», «Культура», «Персоналії» та «Спогади», прочитання яких має сформувати у читача цілісне уявлення про регіон. На відміну від думки упорядника, що найцікавішою у збірнику є історична складова, значно більш захоплюючими видаються третій і четвертий блоки: «Архітектура і містобудування» та «Культура». Подібне враження складається не тільки завдяки тому, що вони написані фаховою автурою, але і від подання кількох матеріалів з цих розділів (про місцеву ратушу, церкву, костел та синагогу, династію скульпторів Папіжів) з гарним ілюстративним супроводом в окремому номері «Пам’яток України» 4.
Книжку складають як оригінальні матеріали, так і передруки. Упорядник намагався залучити до участі у збірнику якомога більше авторів, географія яких приємно вражає: Тернопіль, Львів, Луцьк, Київ, Івано-Франківськ, Познань (Польща), Нью-Джерсі (США), Єрусалим (Ізраїль). Так, знаходимо надзвичайно цікаві розвідки відомих науковців Володимира Пришляка (про торгові та магістральні шляхи у XVI – XX ст. і могилу Івана Джиджори), Андрія Гречила (про герб і прапор Підгайців), Миколи Бевза (про архітектурний комплекс середмістя Підгайців та оборонні споруди міста на карті 1782 р.) тощо. Левова частина статей історичного блоку написана самим Степаном Колодницьким, зокрема, проаналізовано історіографічний аспект та перебіг битви під Підгайцями 1667 р. і Підгаєцької кампанії 1698 р., розглянуто історію скарбу Марії Могилянки (дружини Стефана Потоцького), подано хроніку відновлення району як адміністративної одиниці (грудень 1991 р.). Помітне зацікавлення і певний сентимент викликають спогади про дитячі роки уродженців цього краю Тараса Гунчака, Іво Вершлєра та Олександра Кімеля.
Збірник має гарну поліграфію, науковий апарат, містить багатий ілюстративний матеріал, іменний та географічний покажчики. Підгайці постають перед читачем, за висловом Ігоря Гирича та Володимира Кравченка у передмові до видання, дійсно «невикористаною перлиною українського туризму». На жаль, це далеко не єдина українська «перлина», яка з невикористаних може стати втраченою. Збірник Степана Колодницького попри стимулювання у читачів природньої цікавості до минувщини свого краю, мав би також стати спонукальним, зокрема і для держави, щодо необхідності збереження історичного обличчя подібних містечок. Видання цілком заслуговує на добре слово і увагу читача.
Григорій Стариков
- Суми. Вулицями старого міста: Історико-архітектурний альбом / Керівники автор. колективу: Ю.С.Кобиляков, В.С.Соколов, В.К.Шейко. – Суми: РВО “АС-Медіа”, 2003. – 264 с.
- Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник / Головний редактор В.Б.Звагельський. - 2-ге видання. - Суми: “АС-Медіа”, Сумський державний університет, “Фолігрант”, 2004. - CLXVIII + 608 с. (перше видання – 2003 р.)
- Автор – нащадок колишнього бургомістра міста, сам обіймав посаду мера протягом 1990-1994 рр.
- Підгайці – музей просто неба. Пам’ятки України: історія та культура. – 2012. – № 2-3. – С. 1-64.