18 березня, Львів
14.00 – лекція, Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, «дзеркальна зала»
18.30 – дискусія, презентація книг, Центр міської історії Центрально-Східної Європи, вул. Богомольця, 6
Учасники дискусії: Войцех Вжосек, Леонід Зашкільняк, Мар’ян Мудрий, Володимир Склокін

20 березня, Київ
11:40 - лекція, Національний університет «Києво-Могилянська Академія», вул. Волоська 8/5 (5-й корпус), ауд. 5-109
18.00 – презентація книг, дискусія, книгарня «Є», вул. Лисенка, 3
Учасники дискусії: Юрій Волошин, Войцех Вжосек, Володимир Склокін, Наталя Яковенко

22 березня, Харків
11.40 – лекція, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, пл. Свободи, 4, ауд. 5-58
15.00 – дискусія, презентація книг, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, пл. Свободи, 4, зала засідань вченої ради
Учасники дискусії: Войцех Вжосек, Володимир Маслійчук, Сергій Посохов, Володимир Склокін

Войцех Вжосек – професор історії Університету імені Адама Міцкевича в Познані, головний редактор часопису «Sensus Historiae», віце-президент Польсько-українського історіографічного товариства. Займається західноєвропейською, зокрема французькою, теорією та історією історіографії,  проблемами історичного мислення та історичної культури. Автор та редактор більше десяти книжок з теорії та методології історії.

Войцех Вжосек «Історія, культура, метафора. Постання некласичної історіографії. Про історичне мислення» (Київ, «Ніка-Центр», 2012, переклад  - В. Саган, В. Склокін, С.Сєряков)
У книжці обґрунтовується конструктивістський підхід до аналізу історіописання та здійснюється одна з найпереконливіших у світовій гуманітаристиці спроб концептуалізації історії як культурної практики. Вжосек показує обмеженість традиційного підходу з його трактуванням історії як науки, що дає об’єктивне знання про минуле, і пропонує натомість власну концепцію, яка розглядає історію як частину сучасної культури, спрямовану на пізнання культури минулого.

Єжи Топольський «Як ми пишемо і розуміємо історію? Таємниці історичної нарації» (Київ, «К.І.С», 2012, переклад – Н.Гончаренко)
Це блискучий приклад глибоких та виважених роздумів про те, як упродовж століть формувалися і мінялися уявлення про історика, історичні дослідження та здобуті у процесі досліджень знання. Сформульовані відомим польським істориком-методологом питання і запропоновані ним відповіді ще довго залишатимуться актуальними і для світової, і для української історіографії.

Проблема суспільної значущості професійного історіописання є однією з найбільш дискутованих у сучасній західній історіографії. Історики в США і Західній Європі намагаються переосмислити суспільні функції своєї дисципліни, щоб, з одного боку, уможливити адекватну відповідь на виклики сучасного світу, а з другого – не допустити перетворення історіописання на допоміжну дисципліну для інших, більш практично орієнтованих галузей знання. Як на ці виклики відповідають польські та українські історики? Якою є роль історії в суспільному житті цих країн? Чи може професійне історіописання виконувати практичні функції? Як теорія історії може допомогти відповісти на ці та інші подібні питання?

Дискусія, в якій візьмуть участь історики та теоретики історіографії з Польщі та України, покликана сприяти перетворенню проблеми практичних функцій історіописання на предмет публічного обговорення та формуванню в Україні нового, адекватного вимогам часу, розуміння суспільної відповідальності історика.

 
Партнери:

Львівський національний університет імені Івана Франка

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Східний інститут українознавства ім. Ковальських

Центр українських студій ім. Багалія (Харків)

Видавництво «Ніка-Центр»

Видавництво «К.І.С.»

Центр міської історії Центрально-Східної Європи

Книгарня «Є»