Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (Україна) – за сприяння Генерального Консульства Республіки Польща в Харкові – 1 червня 2018 р. проводить міжнародну наукову конференцію «Спільні проблеми історії Польщі та України ХХ ст. очима молодих науковців».

У сучасній історіографії поширеною моделлю для пояснення складних соціальних процесів слугує теорія поколінь. Про неї вперше заговорили в 1991 р., коли вийшла книга Вільяма Штрауса (William Strauss) та Ніла Хоува (Neil Howe) «Покоління» («Generations»). Ця концепція дає змогу крізь призму зміни циклів поколінь у певному суспільстві пояснити еволюцію моделей поведінки, ідентичностей тощо. Вона також дозволяє зрозуміти, наскільки важливу роль відіграють молоді історики у якісних трансформаціях уявлень про минуле, звільненні їх від деструктивних міфів та стереотипів.

На сучасному етапі українсько-польських відносин нагальною потребою є творення спільної платформи для фахового обговорення питань минулого двох народів. Адже воно є насиченим на екзистенційно важливі для них явища й процеси. Дві Світові війни, репресії з боку нацистського і комуністичного режимів, боротьба за незалежність, складний шлях від конфронтації до усвідомлення спільності інтересів і потреби партнерства в межах спільного європейського простору – все це тісно пов’язало долі двох сусідніх народів. Важливу роль у переосмисленні спільного минулого може відіграти нове покоління українських і польських істориків. Але адекватне розуміння ними спільного історичного шляху України і Польщі є можливим лише з різних наукових перспектив, які дозволяють подолати вузькі рамки національних наративів і краще зрозуміти витоки, контекст та наслідки явищ та процесів. Одним із кроків, спрямованих на подолання цих штучних бар’єрів, і є майбутня конференція.

Її тематичне поле включатиме насамперед такі складові:

а) український і польський народи у складі трьох імперій (Габсбургів, Гогенцоллернів і Романових) на початку ХХ ст. Наскільки і в якій мірі перебування в рамках цих політичних систем допомагало/перешкоджало соціально-економічній модернізації України і Польщі, політичній консолідації та перебігу суспільного життя поляків і українців, а також – їх культурному розвитку? Якими були тодішні політичні цілі та геополітичні орієнтири польської й української еліти і наскільки вони еволюціонують впродовж Першої світової війни?

в) боротьба за незалежність України і Польщі (1917-1921 рр.) – здобутки і втрати. Пропонується проаналізувати уявлення українських і польських політиків про майбутній геополітичний устрій Центрально-Східної Європи (в т.ч. – про концепцію Міжмор’я); перебіг конфліктів і протиріч між двома сусідніми народами, які виникали в процесі формування польської і української держав; пошуки компромісів і спільну боротьбу Польщі і України проти більшовицької навали;

г) міжвоєнна доба і період Другої світової війни. Головну увага пропонується звернути на політику Другої Речі Посполитої щодо національних меншин, форми участі останніх у політичному житті, прометеїзм і діяльність Генрика Юзевського, наростання конфлікту між українцями і поляками в 1930-х рр. на тлі сплеску популярності правих ідей і авторитарних тенденцій у Центрально-Східній Європі; репресії більшовицького і нацистського режиму; Рух Опору на терені України і Польщі;

д) українці і поляки в геополітичній реальності 1945-1991 рр. Головну увагу пропонується звернути на взаємини держави, суспільства і церкви в межах ПНР і СРСР; дисидентський рух і існуючі контакти між українськими та польськими інтелектуалами; спроби переосмислення історичного досвіду взаємин двох народів і розробки дієвої стратегії їх співіснування у майбутньому (насамперед йдеться про зусилля середовища часопису “Культура” – Єжи Ґедройця, Юліуша Мєрошевського і ін.);

є) Польща і Україна у період після розпаду СРСР. Пропонується зосередити увагу насамперед на співпраці між цими державами-сусідами в процесі реалізації ними курсу на євроінтеграцію (Вишеградська група, Східне партнерство і ін.), контактах між науковими й культурними елітами обох країн, проблемних сторінках історичної пам’яті і спробах досягти порозуміння;

ж) розвиток української і польської історіографії на тлі суспільно-політичних і культурних процесів ХХ ст.

Офіційні мови конференції: українська, польська, російська, англійська.

За результатами конференції буде опублікований збірник матеріалів.

Заявку на участь в конференції просимо подавати до 10 квітня 2018 р. шляхом заповнення формуляра: https://docs.google.com/forms/d/16mULKX-xuaE-fTAIqzDUrzSNUDmX9WMbXyC6aPmQPFU/viewform?edit_requested=true

Статті до збірника матеріалів конференції просимо висилати на адресу: scientific_team@ukr.net до 1 травня 2018 р.