Міністерство освіти та науки України

Інститут історії України НАН України

Відділ новітньої історії та політики України

Житомирський державний університет

імені Івана Франка

Історичний факультет

Кафедра історії України

Громадська організація «Союз польської шляхти Житомирщини»

Лабораторія візуальної антропології

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі V Міжнародної наукової конференції на честь 100 - річного ювілею проголошення державної незалежності України та Польщі

«Україна – Польща: спільні шляхи до свободи».

Тематика зустрічі 2018 р.

Національні держави Центрально-Східної Європи новітньої доби: історичні аспекти, формування модерної політичної карти, криза національних держав та їх «перезавантаження»

Конференція відбудеться 20-21 вересня 2018 р. (в датах можливі зміни) у Житомирському державному університеті імені Івана Франка. До участі у конференції запрошуються науковці, викладачі, аспіранти, журналісти, представники громадського сектору.

Концепція конференції

2018 р. є ювілейним в багатьох сенсах. По-перше, це 100-річчя завершення Першої світової війни, головним результатом якої стала руйнація континентальних імперій та формування національних держав. Саме ця подія мала безпосередній вплив на появу на політичній карті світу молодих національних держав, 100 річний ювілей яких святкується цього року. Окрім внутрішньополітичних чинників, важливе значення мала й зовнішньополітична кон’юнктура. Вона склалась максимально сприятливо для Польщі. Підтримка Сполучених Штатів Америки та Франції відіграла чи не найвагомішу роль у факті визнання країни та проголошення її незалежності. Українцям в цьому сенсі пощастило менше. Підтримка Української держави (Гетьманату) П. Скоропадського Німеччиною та Австро-Угорщиною, які зазнали поразки у війні, мала фатальні наслідки для відстоювання України як життєздатної держави у форматі Версальсько-Вашингтонської системи міжнародного порядку. Організатори конференції пропонують проаналізувати теоретичні аспекти державотворчих конструкції та зупинитись на аналізі практичної діяльності видатних постатей в українському та польському національних рухах ранньомодерної та модерної доби. Крім того, інтерес представляють аналітичні матеріали, присвячені розгляду зовнішньої та внутрішньої політики українських держав та ІІ Речі Посполитої періоду 1917-1921 рр.

Метою конференції, як і в попередні роки, є осмислення траєкторії розвитку України та Польщі, як і в цілому країн Центрально-Східної Європи, від XVII ст., з особливим наголосом на подіях 1918 р. та подальшого перебігу подій у розвитку держав протягом ХХ - XXІ ст. Пропонуємо зосередити увагу й на впливі третіх сил на процеси, що окреслювали особливості їх перебігу. Вітається також різноаспектний аналіз факторів, які впливали та впливають на формування, функціонування політичних систем, системоутворюючих елементів національних держав. Організатори конференції пропонують також з’ясувати, яку роль у нашому житті відіграють історичні стереотипи, яке значення у поглибленні політичних, соціальних, етнічніх та культурних протистоянь має історія?

Разом із тим, від моменту проведення першої конференції у 2014 р. організатори зберігають прихильність до висвітлення та обговорення найбільш важливих сторінок спільної українсько-польської історії, що знайшло відображення у тематиці першої зустрічі «Співраця польсько-українська в переломних моментах історії та сучасності».

На обговорення виноситься перелік питань, який залишається відкритим:

• Історичні аспекти розвитку українських державницьких ідей від І. Виговського, Ю. Немирича до М.Грушевського та М.Міхновського;
• Польські шляхи до незалежності протягом «довгого» ХІХ ст.: від Барської конфедерації (1768–1772 рр.) до Першої світової війни;
• Військова історія (український та польський контексти від XVII ст. до стрілецьких організацій, національних легіонів та армій періоду 1914-1921 рр. до сучасності);
• Україна та Польща у Першій світовій війні;
• Від руйнацій імперій до створення національних держав. Українська національна революція 1917–1921 рр.: УНР, Українська держава гетьмана П.Скоропадського, Директорія.
• Процеси державо- та націотворення в країнах Балто-Чорноморського регіону (1914–2017 рр.);
• Соціальна сфера та повсякденне життя в умовах війн, революцій, авторитарних та тоталітарних політичних режимів;
• Історична політика та формування історичної пам’яті в країнах Балто-Чорноморського регіону;
• Концепція Ґєдройця-Мєрошевського в інтелектуальному просторі другої половини ХХ ст. і формування українсько-польських взаємин доби незалежності.
• Культура як елемент міждержавного діалогу;

Ø Міжконфесійні відносини в контексті суспільно-політичних трансформацій.

Перелік проблем та тем для обговорення залишається відкритим!

Робочі мови конференції – українська, англійська, російська, польська.

Просимо поставитись із розумінням до того, що оргкомітет залишає за собою право відбору заявок та статей. Умови участі та публікації також будуть уточнюватись.

Для участі у конференції необхідно до 30 квітня 2018 р. надіслати на електронну адресу кафедри історії України hystory.ukr@gmail.com Ваші пропозиції із зазначенням теми доповіді, відомостей про автора (прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, посада та місце роботи), контактної інформації (e-mail та номер телефону, поштову адресу), анотація доповіді до 500 знаків. У разі включення вашої доповіді до програми конференції, статтю, оформлену за вимогами, які зазначені у листі, необхідно надіслати організаторам до 1 вересня. Статті учасників конференції будуть опубліковані у журналі «Intermarum: історія, політика, культура». Умови публікації на сайті: http://intermarum.zu.edu.ua/information/authors.

Матеріали, які будуть оформлені без дотримання зазначених вимог, не вичитані, з неналежним рівнем перекладу анотацій англійською та польськими мовами, будуть автоматично відхилені.

ВИМОГИ ДО НАУКОВИХ СТАТЕЙ

Структура статті має містити такі елементи:

-       постановку й обґрунтування актуальності проблеми;

-       аналіз наукових досліджень, на які спирається автор;

-       виокремлення аспектів проблеми, які ще недостатньо вивчені;

-       формулювання мети та завдань статті;

-       виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих результатів; висновки, рекомендації, перспективи майбутніх досліджень;

-       список літератури та джерел.

Обсяг публікації – 12–16 сторінок формату А 4.

Рукопис статті має містити такі необхідні елементи:

1. УДК.
2. Назва статті.
3. 3.Прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, учене звання, посада автора (авторів).
4. Анотації – англійською мовою до 2 тис. символів, польською та українською мовами до 800 символів.
5. Ключові слова (4–10 слів).
6. Вступ(постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття).
7. Мета дослідження (формулювання цілей статті).
8. Результати (виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів).
9. Висновкиза результатами дослідження та перспективи майбутніх розвідок у цьому науковому напрямі.
10. Література за алфавітом, оформлена відповідно до вимог бібліографічних описів. Покликання на джерела зі списку використаної літератури в тексті позначають цифрою (числом) у квадратних дужках, наприклад: [5]. При покликанні на кілька джерел їх подають через крапку з комою: [1; 12], при зазначенні сторінок у джерелі їх наводять через кому після номера джерела: [1, с. 20], на кілька джерел зі сторінками – через крапку з комою: [1, с. 20; 3, с. 31].

Текст має бути складений у Microsoft Word версії 97-2016 (розширення *.doc). Гарнітура – Times New Roman, кегль – 14 pt. Поля: праве – 10 мм, верхнє, нижнє і ліве – 20 мм. Міжрядковий інтервал – 1,5. Абзацний відступ – 0,75 см.

Зразок оформлення статті

УДК 94/ 477.4 (438) 6

Білобровець О. М.,

канд. істор. наук, доцент

кафедри історії України

Житомирського державного

університету імені Івана Франка

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ОРІЄНТАЦІЇ ПОЛЯКІВ УКРАЇНИ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

У статті…(анотація українською мовою).

Ключові слова: …

Текст…

Список використаних джерел та літератури

1. Венгерська В. О. Українські проекти та націотворення в імперіях Романових та Габсбургів (кінець XVIII – початок ХХ ст.). – Житомир: ПП Євенок О. О., 2013. – 448 с.
2. Волынская речь. – Житомир. – 1917. – 27 июня.
3. Гон М. Колективна амнезія: механізми маргіналізації пам’яті про «чужих» в Україні // Intermarum: історія, політика, культура. – Житомир, 2016. – Вип. 3. – С. 76–87.

Bilobrovets O. Social and political orientation of the Poles in Ukraine during the First World War

The article …(анотація англійською мовою)

Key words:

Biłobrowiec O. Społeczno-polityczna orientację Polaków w Ukrainie w czasie pierwszej wojny światowej

W artykule … (анотація польською мовою)

Słowa kluczowe: