У Сполучених Штатах ім’я Ноя Вебстера (1758–1843) є синонімом слова «словник». Але воно також є синонімом самої ідеї Америки, оскільки його перший повний «Американський словник англійської мови», опублікований в 1828 році, коли Вебстеру було 70, пробудив у молодої нації бурхливу жагу до культурної незалежності від Великобританії.
Вебстер вважав себе спасителем американської мови, що має вберегти її від розбещуючого впливу британської англійської і запобігти її дробленню на безліч діалектів. Але як лінгвіст і лексикограф він швидко зіткнувся з супротивом з боку критиків, педагогів, літераторів, законодавців і широкого кола читацької аудиторії через дивний характер запропонованих ним мовних новацій. Ці реформи правопису – наприклад, wimmen для women (жінки), greve для grieve (сумувати), meen для mean (підлий) та bred для bread (хліб) – мали на меті спростити написання, щоб можна було читати слова так, як вони пишуться. Проте це новаторство натомість принесло йому десятиліття болісних глузувань.
Його визначення вважалися його сильною стороною, але навіть вони часто перетворювалися на розлогі есеї, і багато читачів знаходили їх занадто пристосованими до новоанглійських слововживань, аж до спотворення. Через перенасичення християнським прочитанням слів його релігійна та моральна програма також перетворила багато його визначень на міні-проповіді або читання моралі, а не тлумачення сенсу. Прикладом є одне з його пояснень цілі: «Ми віримо, що Вища Істота створила розумних істот заради благородної і славної цілі, і якщо це так, то наскільки славною і благородною повинна бути його ціль в задумі викуплення!». Загалом, його словник був скоріше прескриптивним (нормативним), ніж дескриптивним (описовим), що можна вважати порушенням головного принципу лексикографії, за яким словники повинні відображати практичне використання мови, а не уявлення лексикографів про правильність використання тієї чи іншої лексичної одиниці.
В той же час, етимологія Вебстера, яку він вигадував протягом цілого десятиліття, мала серйозні вади через неврахування низки важливих відкриттів, здійснених провідними європейськими філологами в галузі розвитку індоєвропейських мов, починаючі від їхніх витоків, таких як санскрит. Його етимологічні пояснення повністю відповідають тлумаченням слів, поданим у Біблії. Так він був переконаний, що «мовою первісних людей», якою розмовляли «нащадки Ноя… напевне, була халдейська».
Вебстер вів битви за мову не в філологічних колах, а в широкому контексті розвитку американського діалекту (що принизливо сприймався британцями як провінціалізми). Він вважав, що збільшення імміграції, примноження унікальних американських слів, нові значення, що надаються англійським словам, і поширення сленгу – або, як це бачили англійці, вульгарної та неприйнятної мови – роблять американський словник важливим для американського життя.
Нові слова надійшли з кількох джерел. Корінні американці внесли wampum (вампум), moccasin (мокасин), canoe (каное), moose (лось), toboggan (тобоган) та maize (кукурудза); з Мексики прийшли hoosegow (тюрма), stampede (тиснява) та cafeteria (кафетерій); з французької – prairie (прерія) та dime (дайм); тим часом як cookie (печиво) та landscape (краєвид) прийшли від голландців. Існуючі слова поєднували для створення нових, наприклад, rattlesnake (гримуча змія; rattle – гриміти, snake – змій), eggplant (баклажан; egg – яйце, plant – рослина) та bullfrog («жаба-бик» або велика зелена жаба; bull – бик, frog – жаба). Поселенці Заходу запозичили mesa (меса) та canyon (каньйон) з іспанської мови і придумали сталі слова та вирази, такі як cahoots (змова) і kick the bucket (відкинути копита). Були також цілком нові слова: gimmick (трюк), fudge (вигадка), notify (сповіщати), currency (валюта), hindsight (ретроспектива), graveyard (кладовище), roundabout (обхідний). Повернулися шекспірівські та інші слова Старого Світу: gotten (got; отримав), platter (plate; тарілка), mad (angry; сердитий). Також були нові написання, деякі з них Вебстер винайшов самостійно. Одні слова збереглися і до сьогодні, наприклад: specter (spectre; примара) і offense (offence; образа). А інші слова, такі як wimmen (women; жінки), blud (blood; кров), dawter (daughter; дочка), стали предметом насмішок. Принципова неформальність і «зухвала життєрадісність», які Даніел Бурстін у своїй книзі «Американці» (1965) називає сталим виразом «tall talk» (вихваляння або перебільшення) та які часто критикували британці як вульгарні американізми, процвітали – особливо на далекому Заході: down-and-out (убогий), flat-footed (плоскостопий), to affiliate (приєднатись), down-town (центр міста), scrumptious (чудовий), true-blue (відданий). Не дивно, що британці хвилювалися, що одного дня через поширення американізмів вони навряд чи зможуть зрозуміти американців.
Цього не сталося. Через високу мобільність та поєднання різних культур і звичаїв у США виникло набагато менше діалектів чи суттєво різних вимов, ніж в Англії, де ізоляція була більш поширеною, незважаючи на невеликі розміри країни.
Британці вважали, що для Америки, як і для Британії, буде достатньо великого «Словника англійської мови» (1755) Семюеля Джонсона. Багато хто з американців погоджувався, але набагато більше людей хотіли, щоб їх власний національний словник надав їм тип світської влади, аналогічний духовному авторитету Біблії. Але тоді постало питання про те, чий американський словник забезпечить таку владу – його розгляд викликав «американські війни словників». Чи заслуговує на перемогу позиція Вебстера щодо американізації англійської мови та укладання словників, які фіксували б таке вживання? Чи гору візьме головний суперник Вебстера Джозеф Емерсон Вустер (1784–1865) зі своїм більш традиційним, добре обґрунтованим та надійним дослідницьким підходом? Їхній конфлікт сколихнув американське суспільство. Це призвело до виникнення у країні ворожнечі щодо культури мовлення, в якій американці билися між собою в словесній громадянській війні. Це також була частково ідеологічна війна, в якій протистояли різні сфери суспільства (політичні, соціальні, освітні, релігійні) щодо напряму, який повинна обрати американська англійська.
Вебстер помер ще до завершення війни з відчуттям того, що він зазнав невдачі як лексикограф (і провидець), і засмучений незначним продажем своїх словників. Його спадщину та подальшу культову репутацію забезпечили його редактори (а саме його зять Чонсі Аллен Ґудріч) та видавці (Чарльз та Джордж Мерріами), які почали вилучати більшу частину його новацій зі словника ще за його життя і продовжували це робити протягом 20 років після його смерті. Мерріами усвідомлювали, що Вустер кращий лексикограф за Вебстера, але визнавали, що останній міг стати більш комерційно успішним завдяки його репутації патріота, тому вони присвятили себе редагуванню його словника з метою перемогти Вустера на ринку.
Зрештою, Мерріами стали справжніми переможцями в американських війнах словників, добре заробивши на імені Вебстера. Якби сьогодні Вебстер повернувся подивитися, що трапилося з його словником, він, можливо, подумав би, що саме він найбільше програв. Тим часом американська англійська продовжувала свій власний неминучий національний розвиток без особливої допомоги з боку її найвідомішого упорядника.
Пітер Мартін, американський дослідник англійської літератури, викладав в Університеті Маямі в штаті Огайо, Коледжі Вільгельма і Марії та Принципійському коледжі. Нині живе і працює в графстві Західний Сассекс, Англія, та в Іспанії. Серед його численних книг є визнані біографії «Семюел Джонсон» (2008) і «Життя Джеймса Босвелла» (1999), а також його остання книга «Війни словників. Американська боротьба за англійську мову» (2019).
Перекладачка: Каріна Булацел, студентка Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Стаття вперше була опублікована англійською мовою під заголовком «Noah Webster’s civil war of words over American English» в журналі «Aeon» 24 червня 2019 р.