Невтішна тенденція останніх місяців, коли більшість наукових заходів були скасовані, відтерміновані або перенесені в онлайн, не отримала продовження в Запоріжжі. Конференція «Ріки Степової України: екологічна історія» була проведена згідно визначеного плану та анонсу 11 вересня 2020 року в м. Запоріжжя. Проведення конференції з екологічної історії є наразі нагальним заходом, враховуючи причини сучасного карантинного обмеження, адже причиною сучасної пандемії стало поєднання природного та антропогенного фактору, і відповідь людства також лежить у сфері історичних реакцій на природні явища.
Конференція відбулася завдяки підтримці Європейського товариства екологічної історії (ESEH), яке вже вдруге підтримало ініціативу української сторони організувати науковий захід, присвячений екологічній історії. Організаторами виступили Анна Олененко як представник ESEH та Сергій Білівненко, голова Запорізького наукового товариства ім. Я.П. Новицького, у партнерстві з історичним факультетом Запорізького національного університету та Запорізькою обласною універсальною науковою бібліотекою, у приміщенні якої й відбулися пленарне засідання та дискусійні панелі.
Конференція зібрала представників різних наукових дисциплін: істориків, археологів, ботаніків, екологів, архітекторів. Саме така міждисциплінарність дозволила поглянути на таку історично, комерційно та естетично значущу екосистему, як водна мережа Степової України, по-новому.
Тон конференції задали у вітальній промові Анна Олененко та Сергій Білівненко, що наголосили на пріоритетності дискусійного та практичного характеру проведення конференції.
Доповіді на пленарному засіданні охопили історію річок Степової України від XVII до XXI століття. Харківський дослідник Володимир Маслійчук, доповідь якого відбулася онлайн, підняв важливе питання про зв’язок монастирів та церков з млиновим господарством на території Слобідської України. Доповідач зазначив, що млинове господарство робило місцеві річки не судохідними, змінювало течії, підтоплювало угіддя, ставало предметом численних сварок та чвар, що незрідка визначало річку як основний економічний маркер для характеристики історії лісостепової та степової зон. Проте, за висловом автора, питання залежності церковного життя від річок та млинарства до сьогодні залишаються невивченою сторінкою історії осілого способу економіки на даних територіях.
Олександр Харлан із м. Дніпра у своїй доповіді зазначив, що такі ознаки природного ландшафту, як русла і долини річок, найбільш яскраво відображали особливості району, а отже суттєво вплинули на формування територій і меж колишніх адміністративних одиниць – паланок Вольностей Запорозьких. Проведені доповідачем дослідження вказують на нищівну руйнацію ландшафту долини зниклої річки Протовча – колись відомої та важливої природної складової значних територій лівобережної частини сучасної Дніпропетровської області, яка була головною структурною основою колишньої Протовчанської паланки.
Роман Цибрівський (м. Філадельфія, США) у своїй онлайн доповіді презентував учасникам конференції свою книгу «Along Ukraine’s River: A Social and Environmental History of the Dnipro» (Central European University Press, 2018), написану для широкого кола англомовних читачів, проте може бути цікавою й українським дослідникам, оскільки автор представив історію Дніпра з точки зору екологічної та соціальної історії. Книга написана в неформальному стилі, з елементами гумору та без академічної претензійності, та проілюстрована оригінальними малюнками, картами та фотографіями. Родзинкою виступу стали дорожні нотатки пана Романа під час його дослідження території Степової України.
На дискусійних панелях було піднято багато цікавих та раніше не досліджених питань. Значну увагу було приділено джерелам, які можуть пролити світло на історію річкової мережі Степової України, ролі рік та річок у формуванні та змінах адміністративно-територіального устрою, історії трансформації стану річок протягом століть, гідрологічним дослідженням сучасного стану водних об’єктів, необхідності впровадження природоохоронних заходів для збереження річок та водоспадів, їх включенню до існуючих чи створенню нових туристичних маршрутів. Міждисциплінарність конференції актуалізувалася доповідями Олександра Рильського, Олександра Савельєва, Юлії Козьміної, Дмитра Янущенка, які на прикладі річок Запорізької області показали реальний вплив людини на водні ресурси, що за ХХ століття повністю втратили природній режим функціонування та майже повністю перетворилися на контрольовані водоймища. Цілий комплекс доповідей стосувався теми річок Степової України в історичній свідомості її населення, особливо рельєфно дану тематику висвітлили Юрій Іріоглу, Сергій Білівненко, Любов Боса.
Окремо зауважимо той факт, що конференція зібрала не тільки представників різних наукових дисциплін, а й різних вікових категорій. Так, конференцією зацікавилися як визнані у світі дослідники, доктори наук, так і студенти.
Загалом, учасниками була досягнута мета конференції, а саме висвітлення впливу природних та фізичних властивостей річкової мережі степового регіону на залюднення навколишніх територій та особливості використання річок людьми, та впливу людської діяльності на екологію та екологічне здоров’я річок Степової України. Жваву дискусію викликало практичне питання подальшого орієнтування місцевих громад щодо захисту річок регіону та шляхів мінімізації шкідливого впливу людини, але із врахуванням історичного контексту, сучасних реалій та інтересів людини.
Впевнено можемо назвати конференцію науковим форумом «змішаного типу». Адже пленарні та дискусійні засідання були різноплановими, представляли і гуманітарні, і природничі галузі наукового пізнання. Вдалося досягти балансу між онлайн-доповідями та виступами в конференц-залі Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки.
Переконані, що проведена конференція сприятиме подальшій популяризації екологічної історії в Україні та долученню українських дослідників до європейської спільноти екологічних істориків.
Анна Олененко, к.і.н., член Європейського товариства екологічної історії
Сергій Білівненко, к.і.н., доц., голова Запорізького наукового товариства ім. Я.П. Новицького.