Президентові Національної академії наук України
Президії Національної академії наук України
Вельмишановний Борисе Євгеновичу, шановні члени Президії!
Цією заявою колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України висловлює рішучу незгоду з Постановою Президії НАН України «Про фінансування НАН України у 2016 році» № 11 від 20 січня 2016 р. Ми приєднуємося до вимог, які сформульовані, зокрема, у відозвах Інституту археології НАН України, Інституту народознавства НАН України, Ради молодих вчених, у Петиції науковців до Президента та членів Президії НАН України. Суть цих звернень у наступному.
Постанова з’явилася під тиском несприятливих фінансових обставин, а не з внутрішньої потреби Президії до реорганізації НАН України з метою покращення управління нею, підвищення ефективності її праці, поліпшення якості наукової продукції. «Вихід» із ситуації, як його бачить Президія, – це «оптимізація» наукових підрозділів, скорочення штату працівників відповідно до урізаного фінансування. Цілком зрозуміло, що йдеться не про розвиток і перспективу української науки, яку репрезентує НАН України, не про реформування Президії НАН України, діяльність якої виявляється неефективною, а про банальне виживання і консервування існуючого становища та подальшу стагнацію усієї галузі. З огляду на сказане у нас виникає сумнів, чи здатна Президія сприймати виклики, які ставить перед наукою суспільство і зокрема владні структури, та відповідним чином на них реагувати.
Упродовж останніх десятиліть керівництво НАН України було радше пасивним спостерігачем руйнівних процесів у науці, спричинених, зокрема, корумпованістю влади, ніж тим органом, який їм протидіє. Прикладом такої пасивної споглядальної позиції керівництва НАН України є названа Постанова Президії.
Замість пошуку шляхів протидії грубим порушенням прав науковця як працівника і громадянина України, що їх продемонстрував Уряд, через нехтування нормами Конституції та законами України, всі 15 пунктів Постанови детально розписують етапи звільнення працівників установ Академії. Таке механічне виконання статті 28 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” з “оптимізації” мережі установ іде всупереч і правовим нормам, і концепції побудови розвинутої європейської держави. Таким чином, керівництво НАН України замість того, щоби стати на захист української науки, не здійснивши реальних реформ, вкотре продемонструвало свою пасивну позицію, переклавши вирішення цих питань на дирекції установ.
Підтримавши висловлені у відозвах названих інституцій вимоги, заявляємо про необхідність таких першочергових кроків, спрямованих на оздоровлення НАН України:
1. Призупинити дію Постанови Президії НАН України від № 11 від 20.01.2016 р. (у частині оптимізації та скорочення) до публічного обговорення та вироблення стратегії, положень та критеріїв реорганізації НАН України.
2. Негайно скликати позачергове розширене засідання Президії НАН України за участю делегатів від наукових підрозділів НАН України, а також від Ради молодих вчених для обговорення фінансової ситуації та вироблення плану дій НАН України на найближчий період і задля обговорення питань, пов’язаних з ефективним проведенням аудиту НАНУ.
3. Доручити юридичним службам Президії НАН України сформувати список порушень Кабінетом Міністрів України законів України, зокрема Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, з тим, щоб розпочати процедуру їх оскарження в судовому порядку. Вжити усіх можливих заходів щодо захисту прав своїх працівників (згідно із Статутом) й вимагати від Кабінету Міністрів України перегляду Державного бюджету України на 2016 р. відповідно до Закону України від 26.11.2015 №848-19 «Про наукову і науково-технічну діяльність» України.
4. Відповідно до Закону України “Про звернення громадян” для висвітлення прозорості фінансової діяльності НАН України оприлюднити на сайті НАН України максимально повну інформацію про фінансовий стан, чисельність працівників, наукову продукцію Президії, секцій, відділень, установ НАН України за останні 5 років, включаючи спецфонди, особливо виділити роки, коли були зменшені обсяги фінансування та кошторису Президії, секцій, відділень, установ на 2016 рік.
5. Публічно пояснити критерії розподілу коштів між відділеннями та серед установ (інститутів) у межах відділень і надалі зробити цей розподіл прозорим.
6. Ініціювати початок широкого публічного обговорення про шляхи й принципи реорганізації (реформування) НАН України, в першу чергу її бюрократичного апарату, яка стала б дієвою альтернативою «оптимізації й реструктуризації», зазначеній в Постанові Президії НАН України за № 11.
7. Високе звання академіка НАН України протягом останніх десятиріч значною мірою підважено залученням до лав дійсних членів НАНУ осіб із сумнівною публічною репутацією та маловартісним науковим доробком, а нині далі дискредитується через перебування у ній відвертих українофобів та сепаратистів. Необхідно сформулювати критерії оцінки діяльності таких осіб та виробити процедуру їх вилучення з лав дійсних членів НАНУ з наступним позбавленням цього звання.
8. Встановити реалістичні терміни оцінювання ефективності установ: ґрунтовне проведення внутрішнього аудиту до 1 серпня не можливе. Під час оцінювання установ врахувати, наскільки вони були забезпечені коштами й засобами, які б дозволяли їм ефективно виконувати свою роботу і відповідати викладеним у методиці оцінювання критеріям.
9. На виконання норми частини 8 статті 17 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, за участю профспілки та Ради молодих учених НАН України негайно розробити та оприлюднити процедуру відбору представників трудових колективів наукових установ, а також представників Ради молодих учених для підготовки та участі в загальних зборах НАН України.
Важливим здобутком для подальшого життя НАНУ стало прийняття наприкінці 2015 р. Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, який був ініційований Комітетом ВР з питань науки і освіти, опрацьований МОН, підтриманий Верховною Радою України і підписаний Президентом України. Проте цей Закон український уряд сьогодні не виконує. Ключовою постає проблема фінансування НАН України, зокрема і Президії, проведення аудиту, який дасть можливість сформувати прозорий механізм розподілу коштів. Тому важливо негайно виконати пропозиції МОН і Комітету (висловлені у 2015 р.) задля налагодження максимально ефективної співпраці з цими установами та відповідно до нових підходів у фінансуванні науки (їх визначив Президент України на зустрічі з науковцями, зокрема і членами Президії НАН України, у грудні 2015 р. після підписання Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”). Найперше потрібно сформувати обґрунтовані пропозиції змін до бюджету у плані фінансування НАН України. Важливо зробити усе, щоби у березні 2016 р. Комітет ВР з питань освіти і науки допоміг провести ці зміни через українське законодавство. Проте це стане можливим лише за умов максимально прозорого розподілу коштів та посутньої оптимізації, а не шляхом скорочення співробітників академічних установ, які працюють над суспільно важливими проектами.
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України протягом багатьох років виконує важливу функцію зі збереження спадщини найвизначніших українських письменників, здійснює фундаментальні наукові дослідження. Ця наукова діяльність не раз проводилась усупереч державній політиці в умовах нестачі фахових працівників. Проте прагнення «оптимізувати» таку інституцію, як Інститут літератури, призведе до незворотних негативних наслідків, пов’язаних із втратою висококваліфікованих кадрів, членів спеціалізованої вченої ради, молодих науковців, які позбавлені соціального захисту. Це саме можна сказати про кожний інститут, зокрема гуманітарного профілю. Вважаємо недопустимим знищення гуманітарних галузей, котрі формують українську ідентичність та забезпечують її інтеграцію у світовий, зокрема європейський простір. Формування нової наукової політики в Україні, визначення нових принципів розподілу коштів на науку жодним чином не має вести до знищення української науки
Цілком очевидно, що нині дуже багатьом вигідно, щоби НАН України розвалилася із середини й перестала існувати. В умовах фінансової нестабільності – це реальний сценарій: поступово зменшувати кількість науковців з тим, щоб у перспективі колектив інституту не зміг забезпечити виконання державних замовлень, а відтак – розформувати установи. Це доводить досвід Росії, Білорусі, Казахстану з «псевдореформами» у їхніх академіях. З іншого боку, є чимало зацікавлених у тому, щоби НАН України продовжувала існувати в законсервованому стані, не змінювалася ні у плані управління, ні щодо розподілу ресурсів, й назагал не інтегровувалася у світову науку. Це прирікає її на той самий шлях розпаду, тільки дещо уповільнений. Єдина можливість для тих, хто прагне змін і бажає вийти зі стану стагнації, – це наша активна участь у процесах, що відбуваються всередині інститутів, де ми працюємо, у відділеннях і секціях, у Президії, у профільних комітетах та Верховній Раді України. Маємо включитися у процес кардинального реформування НАН України, а владним структурам дати зрозуміти, що наука є однією з підвалин суспільного розвитку, критерієм успішності країни, без неї держава в нинішніх реаліях існувати не зможе.
Ми готові взяти участь в обговоренні питань реформування Національної академії України та провести глибокі структурні та тематичні зміни, щоби модернізувати НАН України і перетворити її на активно діючу, стратегічно сильну і мобільну наукову інституцію.
Колектив Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
(ухвалено на загальних зборах 23 лютого 2016 р.)
На світлинах: всередині Інституту та побіля нього. Лютий 2014 р.
