У пошуках матеріалів щодо родини Бориса Грінченка доводиться переглядати чимало документів та світлин. Багато матеріалів уже відомі дослідникам, але й існують неатрибутовані фото, що знаходяться в Інституті Рукопису НБУ ім. Вернадського у фонді 292 (у справах 728 та 739). Щодо зображення на цих світлинах зазначено, що це невідомі чоловіки чи жінки. Але більшість цих світлин із особового архіву Бориса та Марії Грінченків, тому ретельно переглянувши їх, я атрибутував деякі фото, на яких зображені Грінченки та їхні родичі.
Фото 1. БАТЬКО. На фотографіях XIX ст. відставний штабс-ротмістр Дмитро Грінченко виглядає впевненим і зосередженим. Одяг скромний. Дмитро Грінченко дуже швидко почав старіти, коли його сина Бориса заарештували і деякий час той сидів у в’язниці. Родинні зв’язки були безсилі. Звідтоді Дмитро Грінченко зосередився на здобутті статків, насамперед щоб підтримати дітей. Мета виявилася з непередбачуваним закінченням: він пережив своїх синів, а революція відібрала все, що він з таким завзяттям створив і зібрав.
Фото 2. МАТИ. Дружиною Дмитра Грінченка була Поліксенія Миколаївна Літарєва, за походження теж із дрібного дворянського роду. Її батько підполковник Микола Григорович Літарєв мав невеличкий маєток за Великими Проходами під Харковом. Підтримуючи свого чоловіка, вона дуже скромно вбрана (з метою економії) і все домашнє господарство трималось на її плечах. Хоча час від часу у Грінченків і була челядь, особливо зимою, мати Бориса Грінченка дуже багато куховарила і за свідченнями осіб, які гостювали у Грінченків, дуже смачно.
Фото 3. РІДНЯ. Окрім Бориса, у родини Грінченків були ще діти: дві доньки Аполлінарія, яка вийшла заміж за Ткаченка, Любов та син Петро. На фото: родина Грінченків на хуторі Кути у 1890-ті роки, зокрема: доньки Аполлінарія в ногах у матері Поліксенії Миколаївни, за нею стоїть Любов, далі онучка Анастасія Борисівна, батько Дмитро Якович і дружина Бориса – Марія Миколаївна (Марія Загірня).
Фото 4. БРАТ. Неатрибутована світлина, хоча на ній одразу можна впізнати Грінченків, за характерними рисами. Це молодший брат Бориса Дмитровича – Петро Грінченко, що закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, потім Михайлівське артилерійське училище і у 1888 році отримав перший офіцерський чин. Його кар’єра складалась досить успішно, він був у діючій армії під час Першої світової війни, з 1915 року в чині полковника. Був нагороджений орденами «Св. Станіслава» III ст., «Св. Анни» III ст., «Св. Володимира» IV ст., «Св. Георгія» IV ст. та Георгіївською зброєю. У 1918 році був в армії Української держави, командував артилерійським полком. Подальша доля невідома.
Фото 5. ДРУЖИНА. МАРІЯ ЗАГІРНЯ. Це фото підписано як «Хутір Кути під Харковом» рукою Марії Грінченко (Загірньої), але ж потрапило в неатрибутовані, і назва хутору розшифровано помилково. На фото ми бачимо Марію Миколаївну Грінченко, яка сидить на березі річки Харків у хуторі Кути, що належало батькові її чоловіка. Борис, Марія та Настя Грінченки жили у хуторі Кути у 1885 році, потім у 1887 та 1893 роках. Звичайно ж бували тут і в інші роки. У 1880-ті роки тут було побудовано новий дерев’яний будинок, паровий млин, цегляний завод. Батько Бориса був зайнятим цілий день: щось будував, щось здавав в оренду, продавав, наглядав за роботою. Дуже гарна місцина для відпочинку притягувала родину Бориса Грінченка, тому вони присутні на більшості світлин саме у Кутах.
Фото 6. ТЕСТЬ. Ця світлина – безумовна вдача для дослідника, бо на ній зображений батько Марії Грінченко – богодухівський купець Микола Гладілін. Атрибутувати її вдалось завдяки текстам на звороті фото, та за листами Марії, що вона хоче залишити собі на пам’ять портрет батька, який він і зробив за її волею.