З  30 червня  по 5 липня 2017  р. на базі  Ісламського культурного  центру  Одеси («Аль-Масар»)  відбулася  VI Міжнародна  ісламознавча школа «Іслам у сучасному світі: історичний, культурний та інтелектуальний простір». Реалізація проекту стала можливою  завдяки співпраці громадської спілки «Всеукраїнська Асоціація «Альраід», Ісламського культурного центру Києва, Духовного управління мусульман України «Умма», Українського центру ісламознавчих досліджень й Міжнародного інституту ісламської думки (International  Institute of  Islamic  Thought, США).

      Початку літньої школи передував конкурсний відбір учасників, котрі мали запропонувати свої теми доповідей і таким чином показати доцільність своєї присутності. За результатами конкурсного відбору було сформовано групу  з тридцяти  учасників школи, котрі представляли міста різних регіонів України. У роботі школи взяли участь також зарубіжні представники з Польщі, Азербайджану, Бельгії та Туреччини. Це – науковці-релігієзнавці, історики, соціологи, філософи, релігійні діячі та студентська молодь,  зацікавлені феноменом ісламу у світі та Україні, які зібралися, щоб обмінятися думками й поділитися результатами своїх досліджень і наукових пошуків. Організаторам вдалося досить вдало поєднати представників різних галузей гуманітарних знань.

      Перед початком роботи кожен учасник школи отримав подарунок – переклад Корану українською та шостий номер альманаху «Аль-Калям». Під обкладинкою останнього зібрані матеріали минулорічної, V Міжнародної ісламознавчої школи «Іслам у Європі, Україні та на Близькому Сході: історія та сучасність», що відбулася в Острозі на базі Національного університету «Острозька академія».

        Представниками від організаторів та запрошеними лекторами стали:
•  муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов;
• голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія»,  кандидат історичних наук,  Михайло Якубович;
• завідувач сектору східної філософії відділу релігієзнавства Інституту філософії НАН України, кандидат філософських наук, Олег Ярош;
•  відомий азербайджанський учений Теймур Атаєв;
• кандидат історичних наук, співробітник  Інституту Сходу Університету ім. Адама Міцкевича, Познань (Польща) Маріуш  Маршевський;
• професор, директор Інституту епістеміологічних досліджень (Бельгія) Мухаммад Бадія, фахівець із шаріату.
     Перебування та навчання в школі  умовно можна розділити на 3 частини: лекції, презентації доповідей власних проектів учасників школи та екскурсії.
      Розпочав роботу школи виступ відомого українського сходознавця, автора першого повного перекладу Корану українською мовою з арабської, дослідника доктринальної та філософської думки ісламського світу, голови Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія» кандидата історичних наук  Михайла Якубовича. З інтересом присутні слухали його лекцію «Суннітський іслам між ашаризмом і салафізмом: проблеми внутрішньоісламського діалогу». Тема досить проблемна, складна й дискусійна, тож лекція продовжилася обговоренням, під час якого пан Якубович мусив відповідати на багато уточнень і питань слухачів. У бесіді порушили й питання відродження інтелектуальної традиції ісламу, релігійної толерантності – практики, що існувала від перших століть ісламу, коли мусульмани молилися в чужих храмах, і навпаки. Говорили й про деякі інші традиції релігійної практики, питання демократії в ісламі, проблеми донесення правдивої інформації про іслам і мусульман тощо.

Михайло Якубович також презентував учасникам школи свою нову книгу «Від Майдану до АТО: українські мусульмани в умовах військово-політичної кризи (2013-2016)». У монографії, що видана за сприяння Українського центру ісламознавчих досліджень, науковець досліджує участь українських мусульман в подіях Євромайдану, окупації Криму, неоголошеної війни на сході України.

     Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов у своєму виступі закцентував увагу на сучасному становищі мусульман України. Доповідач проаналізував як змінюється – і чи змінюється ставлення в українському суспільстві, де  більшість  є  немусульманами, до ісламу та послідовників цього віровчення, чому різняться дані соціологічних досліджень, які тенденції спостерігаються; які чинники формують образ мусульман в свідомості пересічних громадян, про роль ЗМІ в цьому, про ступінь релігійної свободи, віротерпимості в Україні і світі.

     Завідувач сектору східної філософії відділу релігієзнавства Інституту філософії НАН України Олег Ярош представив доповідь «Мусульмани у Північній Європі: спільноти, інституції, державна політика». Його доповідь супроводжувалася інфографікою та містила детальний аналіз різних аспектів заявленої теми, зокрема динаміки мусульманського населення у країнах Північної Європи, мусульманських громад та організацій, державної політики щодо мусульманських організацій і громад, навернення в іслам тощо.

     Як зазначив Олег Ярош, іслам у Північній Європі – це феномен, пов’язаний із етнічними діаспорами і наверненням в іслам місцевих мешканців. Винятком є Фінляндія, де існує невелика татарська спільнота, яку можна вважати автохтонною, або, скоріше, історичною діаспорою. Поява мусульман у цих країнах пов’язана із трудовою міграцією і хвилями біженців і політичних мігрантів з Леванту, Ірану і Балкан.
    Вже не вперше бере участь у роботі літньої ісламознавчої школи  відомий азербайджанський учений Теймур Атаєв, виступи якого сприймаються аудиторією з незмінним інтересом, а обговорення перетворюються в наукові дискусії. Цього разу він виступив з глибоким аналітичним дослідженням «Політичний іслам. Феномен чи кліше, принесене ззовні?», а також підготував подарунки кожному з учасників –  книги свого авторства, що не так давно побачили світ в Україні –  «Кавказькі колізії Росії. Від Петра I до Йосипа Сталіна» та «З історії геополітичної боротьби за території Росії, України, Білорусі та Прибалтики», видані за сприяння громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід».

    Виступи  запрошених лекторів школи поєднувалися з доповідями учасників школи, які представляли свої власні  напрацювання, пов’язані з дослідженням актуальних процесів в політичному, культурному, науковому, релігійному середовищі мусульман в Україні, на пострадянському просторі, а також у країнах Центральної, Західної Європи та Близького Сходу. Богдана Сипко (Львівський національний університет імені Івана Франка) презентувала дослідження «Рішення суду справедливості Європейського Союзу від 14 березня 2017 р. в його французькому вимірі», Андрій Слесаренко (Рівненський  державний гуманітарний університет) – «Антиісламські рухи та ініціативи в Чеській Республіці», Соломія Вівчар (Львівський музей Івана Франка) – «Мусульманські мотиви в українській літературі», Вікторія Назарук (Острозька академія) – «Ісламські мотиви в сучасній художній українській літературі», Дмитро Базик (Інститут філософії НАН України) – «Актуальні проблеми ісламознавства в інтерпретаціях вітчизняних релігієзнавців»,  Григорій Мавров (Стамбульський університет ім. Ібн-Хальдуна) – «Мусульмани в екзилі», Наталія Пророченко (Київський національний лінгвістичний університет) – «Мусульманська економіка», Ольга Добродум (Київський національний університет культури і мистецтв)  – «Іслам у віртуальному просторі», Олексій Савченко (Національний музей історії України) – «Західні татари на землях Галичини». Ознайомитися із фрагментами презентованих доповідей можна на сайті «Іслам в Україні» (islam.in.ua.). Повнотекстові матеріали школи будуть надруковані у сьомому  номері  ісламознавчого альманаху «Аль-Калям».

     Позитивним моментом форуму стало те, що його програма включала не лише академічні заняття (лекції, дискусії), а й екскурсії. Учасники школи відвідали  Арабський культурний центр, Стамбульський парк в Одесі та військово-історичний музей в Очакові.
      Насамкінець хочу висловити подяку всім організаторам та викладачам, і персонально Саіду Ісмагілову та Олегу Гузику (громадська спілка «Всеукраїнська Асоціація «Альраід»), за гостинний прийом, професійний підхід до організації лекторію, цікаву насичену навчальну програму, плідну роботу, дружню атмосферу та бажання зустрітися знов.

Андрій Слесаренко – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії  Рівненського державного гуманітарного  університету