Гуманітарныя навукі і дэмакратызацыя на постсавецкай прасторы: што зроблена, што не зроблена і што рабіць далей?
Семiнар Мiжнароднай ассацыяцыi гуманiтарыяў, 30-31 кастрычнiка 2014 года, Кiеў, Украiна
Некаторыя гiсторыкi мянуюць 1913 год «апошнiм добрым годам» дваццатага стагоддзя, годам напярэдаднi Вялiкай вайны i Рассейскай рэвалюцыi, якiя мелi наступствы для розных краiн i мiльёнаў людзей. Цi будуць новыя генерацыi бачыць 2013 год як апошнi год адноснага спакою i стабiльнасцi на пачатку дваццаць першага стагоддзя? Год 2014 ужо прынёс шмат неспакою ва Ўкраiну i наогул на тэрыторыi былога СССР.
Рэвалюцыя на кiеўскiм Майдане, звяржэнне зкарупаванага прэзiдэнта, анэксiя Крыму Расейскай Федэрацыяй, амаль што грамадзянская вайна ва Ўсходняй Украiне паказалi, што гiстарычныя наратывы выкарыстоўваюцца ў палiтычнай барацьбе, каб падзялiць суседзяў i справакаваць гвалт. Апроч таго, у гэтым рэгiёне препапiсваюцца нацыянальныя мiфы з мэтай легiтымiзаваць аўтарытарныя законы, накiраваныя супраць свабоды слова, супраць грамадзянскай супольнасцi i супраць акадэмiчнай свабоды.
На пачатку 2013 года, калi МАГ распачаў планаваць семiнар пра гуманiтарныя навукi i дэмакратызацыю, мы не маглi ўявiць, наколькi своечасовай будзе гэтая тэма. Семiнар МАГ прапанаваў удзельнiкам паглядзець на два апошнiя дзесяцiгоддзi, калі з рападам Савецкага Саюза гуманiтарыі атрымалі надзею на новыя магчымасцi ў гуманiтарнай адукацыi i даследваннях. Цi здзейснiлiся гэтыя надзеi на працягу двух дзесяцiгоддзяў? Здавалася, што было важна зразумець, што атрымалася i што не атрымалася, а таксама падумаць пра тое, што рабiць далей. Мы найбольш цiкавiлiся лёсам новых iнiцыятываў i наватарскiх падыходаў у выкладаннi i гуманiтарных даследваннях.
Падзеi апошнiх шасцi месяцаў у Кiеве, Крыме i Ўсходняй Украiне прымусiлi нас перанесцi семiнар на восень. Яны таксама на-новаму актуалiзавалi тэматыку семiнара. Незалежныя iнiцыятывы, новыя падыходы, новыя даследваннi, якiя з'явiлiся за два апошнiя дзесяцiгоддзi, сёння апынулiся ў змененым свеце. Гэта не свет без СССР, не перыяд перахода да дэмакратыi, але новы сацыяльны i палiтычны строй. Цi ёсць ён постмадэрным? Альбо пост-постмадэрным? Альбо можа ён перад-постмадэрны, прымаючы на ўвагу новы аўтарытарызм, які зноў паграджае рэгiёну? Цi мае сэнс гiсторыя? Якiм чынам? Наколькi важкi выбар мовы для выкладання i даследванняў? Цi гэты выбар вольш важны ў 2013 годзе, чым раней?
Мы плануем правесцi семiнар МАГ 30-31 кастрычнiка 2014 года ў Кiеве. Гэты семiнар не па палiталогii альбо мiжнародным адносiнам. Анi водны, хто размаўляе цi пiша на беларускай, расейскай цi ўкраiнскай мове, не можа сёння iгнараваць палiтыку, але наша галоўная мэта – выявiць, якi ўплыў мелi два дзесяцiгоддзi перад 2013 годам i першых шэсць месяцаў бягучага года на гуманітарныя даследваннi і выкладанне.
На што здольныя новыя iнiцыятывы ў сучасных умовах, каб падтрымаць акадэмiчнае адзiнства i стандарты якасцi? Што здарылася са свабодай даследванняў? I, мажлiва, самае важнае, на што здольныя гуманiтарныя даследваннi, каб лепш зразумець змены ў соцыякультурнай i соцыяпалiтычнай сiтуацыi ў рэгiёне? Якiм чынам можна гаварыць пра гэта ў нашых iндывiдуальных даследваннях, а таксама ў калектыўных iнiцыятывах, як, напрыклад, электронны часопiс МАГ «The Bridge-MOCT»?
Гуманитарные науки и демократизация на постсоветском пространстве: что сделано, что не сделано и что делать дальше?
Семинар Международной ассоциации гуманитариев, 30-31 октября 2014 года, Киев, Украина
Некоторые историки называют 1913 год «последним хорошим годом» двадцатого века, годом накануне Первой Мировой войны и Российской революции, которые имели огромные последствия для государств и миллионов людей. Будут ли будущие поколения оглядываться назад на 2013 год как на последний год относительного спокойствия и стабильности в начале двадцать первого века? Год 2014 уже оказался весьма беспокойным в Украине и в целом на территории бывшего СССР. Революция на киевском Майдане, низвержение коррупционного президента, аннексия Крыма Российской Федерацией, почти гражданская война в Восточной Украине показали, что исторические нарративы используются в политической борьбе, чтобы разделить соседей и спровоцировать насилие. Кроме того, в этом регионе переписываются национальные мифы, с целью узаконить авторитарные законы, направленные против свободы слова, против гражданского общества и против академической свободы.
В начале 2013 года, когда МАГ начал планировать семинар, посвященный гуманитарным наукам и демократизации, мы не могли себе представить, насколько своевременной окажется эта тема. Семинар МАГ предлагал участникам оглянуться назад на последние два десятилетия, когда, в связи с распадом Советского Союза у гуманитариев появились надежды на новые возможности в сфере преподавания и исследований. Реализовались ли эти надежды в течение последующих двух десятилетий? Казалось, важно было разобраться, что удалось и что не удалось, а также подумать о том, что делать дальше. Наш главный интерес состоял в том, чтобы проследить судьбу новых инициатив и новаторских подходов в преподавании и гуманитарных исследованиях.
События в Киеве, Крыму и Восточной Украине за последние шесть месяцев заставили нас перенести семинар на осень. Они также по-новому актуализировали нашу тематику. Независимые инициативы, новые подходы, новые исследования, появившиеся за последние два десятилетия, сегодня оказались в измененном мире. Это не мир без СССР, не период перехода к демократии, но новый социальный и политический порядок. Можно ли назвать его пост-модерным? Или пост-постмодерным? Или, возможно, пред-постмодерным, учитывая новый авторитаризм, который снова угрожает региону? Имеет ли история значение? И если да, то какое? Имеет ли значение выбор языка преподавания и исследования? Более ли он важен в 2013 году, чем в предыдущие годы?
Мы планируем провести семинар МАГ 30-31 октября 2014 года в Киеве. Это не семинар по политологии или международным отношениям. Ни один из тех, кто говорит или пишет на беларусском, русском или украинском языке, не может игнорировать политику, но наш главный фокус – то, какое влияние имели два десятилетия, предшествующие 2013 году, и шесть месяцев нынешнего года на гуманитарные исследования и преподавание.
Что могут сделать для поддержания академической солидарности и стандартов качества новые инициативы в теперешних условиях? Что происходит со свободой исследований? И, возможно, самое важное, что могут сделать гуманитарные исследования для лучшего понимания недавних изменений в социокультурной и социо-политической ситуации в регионе? Как можно говорить об этом в наших индивидуальных исследованиях, а также в таких коллективных инициативах, как, например, электронный журнал МАГ "The Bridge-МОСТ"?
Гуманітарні науки і демократизація на пострадянському просторі: що зроблено, що не зроблено і що робити далі?
Семінар Міжнародної Асоціації гуманітаріїв, 30-31 жовтня 2014 року, Київ, Україна
Деякі історики називають 1913 рік «останнім добрим роком» двадцятого століття, роком напередодні Великої Війни і Російської революції, які мали такі жахливі наслідки для держав і міліонів людей. Чи майбутні генерації оглядатимуться назад на 2013 рік, як на останній рік відносного спокою і стабільності на початку двадцять першого століття? Рік 2014 вже приніс багато неспокою в Україну і в цілому на терени колишнього СРСР. Все це є поганим знаком на майбутнє. Революція на Київському Майдані, усунення корупційного президента, анексія Криму Російською Федерацією, і майже громадянська війна в Східній Україні показали, що історичні наративи використовуються в політичній боротьбі, щоб розділити сусідів один від одного і спровокувати насильство. Окрім того, в цьому регіоні переписуються національні міфи, щоб узаконити авторитарні закони, спрямовані проти свободи слова, проти громадянського суспільства і проти академічної свободи.
На початку 2013 року, коли МАГ почав планувати семінар про гуманітарні науки і демократизацію, ми навіть не могли уявити, наскільки своєчасною виявиться ця тема сьогодні. Семінар МАГ, планований на 2013 рік, пропонував учасникам озирнутися назад на минулі два десятиріччя. Колапс Радянського Союзу підніс надії учених-гуманітаріїв на нові можливості в гуманітарному викладання і дослідженнях. Чи були реалізовані ці надії упродовж наступних двох десятиліть? Здавалося, важливо розібратися, що вдалося і що не вдалося, так само як подумати над тим, що робити далі. Наш головний інтерес полягав у тому, щоб прослідкувати долю нових ініціатив і новаторських підходів у викладанні і дослідженнях із гуманітаристики.
Події в Києві, Криму і на Східній Україні в останні шість місяців 2014 року змусили нас перенести семінар. Вони також надали нової актуальності нашій тематиці. Незалежні ініціативи, нові підходи, нові дослідження, що з'явилися в останні два десятиліття, сьогодні опинилися зовсім ув іншому світі. Це не світ СРСР, не період переходу до демократії, але новий соціальний і політичний порядок. Він пост-модерний? Чи пост-постмодерний? Чи можливо перед-постмодерний, у формі нового авторитаризму, що загрожує регіонові знову? Чи історія має значення? Яким чином? Чи має значення вибір мови викладання і досліджень? Чи значить він більше в 2013 році, ніж у роки попередні?
Ми плануємо провести семінар 30-31 жовтня 2014 року в Києві. Це не семінар з політології або міжнародних відносин. Жоден, хто говорить або пише білоруською, російською чи українською, не може ігнорувати політику, але наш основний фокус – на тому, який вплив мали два десятиріччя, що передували 2013 року, і шість наступних місяців на викладання і дослідження з гуманітаристики на пострадянському просторі.
Що можуть нові ініціативи в нинішній умовах, щоб підтримати академічну єдність і стандарти якості? Що сталося зі свободою студій? І, може, найважливіше, що можуть гуманітарні дослідження зробити, щоб ми краще зрозуміли недавні зміни в соціокультурному і соціополітичному становищі в регіоні, і можливо, як ми краще можемо інформувати про них у наших індивідуальних дослідженнях, так само, як і у таких колективних ініціативах, як електронний журнал МАГ "The Bridge-МОСТ"?
The Humanities and Democratization in the Post-Soviet Lands: Successes and Missed Opportunities.
The Seminar of the International Association for the Humanities, October 30-31, 2014, Kiev, Ukraine
Some historians call 1913 "the last good year" of the twentieth century, the year before the Great War and the Russian Revolution set in motion horrific consequences for nations and millions of people. Will future generations look back on 2013 as the last year of relative calm and stability at the beginning of the twenty-first century? The year 2014 has already brought much unrest in Ukraine and throughout the former USSR. These are bad omens for the future. The revolution on Kiev's Maidan, the abdication of a corrupt president, the annexation of Crimea by the Russian Federation, and the near-civil war in Eastern Ukraine have shown how historical narratives are used in political struggles to divide neighbors from each other and to provoke violence. Beyond that, throughout the region, national myths are are being re-written to justify authoritarian laws against press liberties, against civil society initiatives, and against academic freedom.
In early 2013, when IAH started to plan a seminar on the humanities and democratization, we could not imagine that today the topic would be so timely. The IAH seminar planned for 2013 asked contributors to look back over the last two decades. The collapse of the Soviet Union raised the hopes of humanities scholars for new conditions for teaching and research. Were these hopes realized in the two decades that followed? It seemed important to take stock of what happened, and what failed to happen, as a guide for what to do next. Our primary interest was to trace the fate of of new initiatives and innovative approaches in humanities teaching and research. The events in Kiev, Crimea, and eastern Ukraine in the first six months of 2014 forced us to postpone the seminar. They also gave new urgency to the topics.
The independent initiatives, new approaches, and innovations in scholarship that appeared in the last two decades find themselves today in a changed world. It is not the world of the USSR, not the period of transition to democracy, but a new social and political framework. Is it post-modern? Or post-post modern? Or is the pre-postmodern, in the form of a new authoritarianism menacing the region again? Does history matter? How? Does the choice of language in teaching and research matter? Does it matter more than it did in 2013 or the years leading to it?
The Seminar will take place in Kiev on October 30-31, 2014. It is not a seminar in political science or in international relations. No one thinking or speaking or writing in Belarus, Russia, or Ukraine today can ignore politics, but our chief focus is the impact the two decades prior to 2013 and the six months following it have had on humanities teaching and research. What can the new initiatives do in the current conditions to maintain academic integrity and standards of quality? What has happened to freedom of inquiry? And perhaps most important, what can humanities scholarship now offer in order for us to better understand the recent shifts in the region's socio-cultural and socio-political environments, and hence, perhaps, to better inform others through our individual scholarship and collective initiatives, such as IAH's electronic newsletter "The Bridge-MOCT"?
ПРОГРАМА
Міжнародна асоціація гуманітаріїв
за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» і фонду імені Стефана Баторія
30-31 жовтня 2014 року
«Гуманітарні науки і демократизація на пострадянському просторі:
що зроблено, що не зроблено
і що робити далі?»
(Робочі мови: українська, російська, білоруська, англійська)
Місце проведеня: Київський будинок вчених (вул.Володимирівська, 45а)
Реєстрація: iah.seminar@gmail.com
ЧЕТВЕР, 30 жовтня 2014 року
14:00 – 15:30 Круглий стіл «Виклики Євромайдану і сучасне гуманітарне мислення»
(за участю представників громадських організацій)
Модератори: Леонід Зашкільняк, Наталя Яковенко, Тамара Гундорова
Ученый и война
Николай Вахтин (Росия)
17:00 Відкриття семінару
Тамара Гундорова (Україна), президент МАГ
Andrzej Tymowski (USA), директор Міжнародної програми ACLS і член Ради МАГ
Євген Бистрицький (Україна), президент Міжнародного фонду «Відродження»
17:30 Пленарне засідання «Гуманітаристика сьогодні і її роль у сучасних кризових ситуаціях»
Головує: Тамара Гундорова
Political History vs. History as Politics
Bill Rosenberg (USA)
Війна пам'ятей і реальна війна на Сході України
Георгій Касьянов (Україна)
Вызовы революций XXI века и изучение революции 1917 года
Борис Колоницкий (Россия)
Невозможность теории
Татьяна Щитцова (Беларусь)
Фуршет
П'ЯТНИЦЯ, 31 жовтня 2014 року
09:30 - 11:15 Громадянське суспільство в пострадянському академічному середовищі
Модератор: Elena Gapova (USA)
Белорусские историки сегодня: проблемы академического знания в проблемном социальном контексте.
Браточкин Алексей (Беларусь)
«Время перемен» в российской науке: есть ли место в ней гражданскому обществу? (соотнесение казанского опыта с общероссийским).
Михайлов Андрей (Россия)
Як змінили гендерні дослідження українську академію й українське суспільство?
Плахотник Ольга (Україна)
Исследования vs. публичная экспертиза: торможение перед новым этапом в постсоветских гуманитарных науках. Случай России.
Кирилл Титаев (Россия)
Перерва
11:30 - 13:00 Нові ініціативи і нові напрямки в гуманітарних науках: навчання і дослідження в Білорусі, Росії та Україні (І)
Модератор: Наталя Яковенко
Як Євромайдан змінив моє уявлення про історію і чим мають займатися історики?
Ярослав Грицак (Україна)
О проблемах изучения истории Украины в России.
Татьяна Таирова-Яковлева (Россия)
Меандри і мілини «нової історії» в сучасній Україні.
Віталій Яремчук (Україна)
К вопросу о проблеме (сознательной) неопределенности в означивании методологических подходов. Кейс современной белорусской этнографии.
Геннадий Сивохин (Беларусь).
13:00 - 14:00 Обідня перерва
14:00 - 15:00 МАГ і МОСТ: що робимо далі?
Модератор: Andrzej Tymowski (USA)
МОСТ между академическими сообществами
Elena Gapova (USA).
Olga Bukhina (USA)
Тамара Гундорова (Україна)
Члени МАГ
15:15- 16:45 Нові ініціативи і нові напрямки в гуманітарних науках: навчання і дослідження в Білорусі, Росії та Україні (ІІ)
Модератор: Гелінада Грінченко
Студії пам'яті в Україні. (Не)парадигмальне (транс)дисциплінарне (від)центрове заняття?
Віталій Огієнко (Україна)
Міркування про культурологію як міждисциплінарний проект.
Оксана Маланчук-Рибак (Україна)
Взаємодія науки та освіти: pro et contra.
Олена Дубініна (Україна)
Конструктивістські теорії сексуальності в гуманітаристиці.
Марія Маєрчик (Україна)
Перерва
17:00 -18:30 Нові ініціативи і нові напрямки в гуманітарних науках: навчання і дослідження в Білорусі, Росії та Україні (ІІІ)
Модератор: Николай Вахтин
Інтэрнэт-праект "Беларускі архіў вуснай гісторыі" як крыніца інфармацыі для нефармальнай адукацыі і незалежных даследаванняў.
Ірына Кашталя(Беларусь)
Мандруючи просторами historians.in.ua.
Ігор Сердюк (Україна)
Українська візантиністика: співпраця у мережі.
Андрій Домановський (Україна)
Независимое интеллектуальное сообщество «Беларуская філасофская прастора».
Павел Барковский (Беларусь)
18:45 - 20:00 Що зроблено, що не зроблено і що робити далі?
Підсумкове засідання. Дискусія. Коментарі
Модератор: Олег Турій
- гуманітарні науки і процеси демократизації;
- гуманітарні науки і політика;
- демократизація всередині академічної спільноти;
- гуманітаристика і процеси глобалізації.
СУБОТА, 1 листопада 2014 року
10:00 - 12:00 Засідання Ради Міжнародної асоціації гуманітаріїв