Терени України i Польщі впродовж тривалого часу (aж дo завершення Другої світової війни) були надзвичайно мозаїчними в етноконфесійному відношенні. Ця культурна поліфонія породила цілу низку явищ синкретичного та пограничного характеру, які відіграли важливу роль в історичному розвиткові польського і українського народів (Греко-католицька церква, сарматизм, козацтво etc.). Взаємодія різних етнічних і конфесійних груп загалом носила амбівалентний характер. Конфронтація між ними поєднувалася з щоденною співпрацею, культурними впливами, взаємовпливом і синтезом освітніх і мистецьких моделей, поширенням військових і господарських технологій etc. Наскільки таке сусідство мало конструктивний і корисний характер (з точки зору загального перебігу історії українського і польського народів)? Що спричиняло конфлікти і яким чином вони вирішувалися? Які існували форми і механізми культурного взаємовпливу окремих етнічних і конфесійних груп? Що i когo вважали Інакшим мешканці різних регіонів Польщі і України? Наскільки широкими були межі релігійної толерантності і які чинники впливали на ставлення до окремих індивідів з іншого конфесійного середовища? Всі ці питання, на нашу думку, створюють поживне середовище для проведення ґрунтовних наукових досліджень, які спільно могли б сформувати інтелектуальне тло майбутньої конференції.
Водночас, розуміючи усю складність і багатогранність запропонованої вище тематики, спробуємо окреслити найбільш цікаві, як на нашу думку, її складові.
А) феномен контактної зони у добу раннього Середньовіччя. Насамперед йдеться про вивчення перебігу і форм тодішньої міжцивілізаційної взаємодії на теренах України і Польщі (між слов’янським світом і Священною Римською імперією, землеробським населенням Київської Русі і номадами Великого степу etc.), а також — про ґенезу й прояви синкретичного характеру місцевого населення і культури;
В) християнізацію українських і польських земель за часів раннього Середньовіччя. Серед іншого, пропонується звернути увагу на амбівалентний характер відносин між місцевим християнським і язичницьким населенням, перебіг та наслідки взаємовпливів двох світоглядів, синкретизм ранньохристиянських вірувань в цьому регіоні, роль владних структур у процесі християнізації населення України і Польщі;
С) середньовічне і ранньомодерне місто як середовище співіснування різних етносів, конфесійних груп та культур;
D) відносини між різними релігійними громадами Речі Посполитої Обох Народів (остання третина XVI – кінець XVIII ст.). Зокрема, йдеться про феномен релігійної толерантності і її межі; існуючі тоді міфи і стереотипні уявлення про представників інших конфесій; вплив Реформації і Католицької реформи на перебіг внутрішніх змін у Київській православній митрополії, а також — на їх роль у ґенезі синкретичного (православно-латинського) характеру української культури XVI-XVIII ст.;
E) проблеми етнокультурного пограниччя в кінці XVIII – на початку ХХ ст. Зокрема, передбачається звернути увагу на різні аспекти співіснування поляків і українців з іншими етнічними та релігійними громадами в межах Російської імперії, Імперії Габсбургів і Пруссії (Німеччини); на ставлення їх населення до етно-конфесійного Інакшого і прояви ксенофобії; на індустріалізацію, урбанізацію і питання національної ідентичності; на характер взаємовідносин населення міст і сіл, специфіку їх ментальності, взаємні уявлення і стереотипи;
F) відображення полікультурного обличчя історії України і Польщі в українській, польській, білоруській etc. історіографії.
Офіційними мовами конференції є українська, білоруська і польська.
Організатори конференції забезпечують усіх її учасників безкоштовним проживанням і харчуванням.
Матеріали можуть бути представлені до розгляду у вигляді статей, нарисів, оглядів, рецензій, коментованих документів. Результатом проекту має стати видання спеціального збірника наукових праць.
Заявку на участь у конференції (із зазначенням прізвища, ім’я, по-батькові, теми доповіді, електронної пошти, місця роботи) просимо висилати на адресу: seriakov76@ukr.net до 10 вересня 2016 р.
Від імені Оргкомітету,
Декан історичного факультету
Харківського національного
педагогічного університету
імені Г.С. Сковороди
д.ф.н. Бережна С.В.