Дерева священних літер пускали коріння
Від Садагури до Чернівців
Йордан впадав тоді в Прут
Роза Ауслендер
Єврейська меншина на українському терені споконвіку належала до тих груп населення, які мали багатий досвід освоєння кордонів. Збереження та перетинання кордонів було для євреїв стратегією фізичного й культурного виживання. Крім того, як «третьому», що, за словами Йозефа Рота, завжди втрачав, «коли двоє сперечалися», їм доводилося виробляти «третю» позицію стосовно кордонів, які розділяли й розділяють суспільство, етноси та культури на українських землях.
Потенціал цього погляду, який упродовж багатьох століть перетинав згадані кордони, визначив тему цієї конференції. У її фокусі - єврейський досвід ХХ століття, що увійшло до історії культури як «золоте століття» єврейської культури й водночас – як «попільне століття» масового винищення європейських євреїв. Назва роману «Мандрівні зорі» народженого в Україні класика єврейської літератури Шолом-Алейхема править тут за метафору долі пов’язаних із українським ареалом «Їдишланда» авторів, які у мандрах торували собі шлях на велику сцену європейських культур. Ці «мандрівні зірки» оселялися у Відні, Парижі, Єрусалимі, Москві, Берліні, Бухаресті, Санкт-Петербурзі та інших центрах світових столицях, освітлюючи обрії багатьох культур. Імена авторів єврейського походження, народжених на українському терені, звично фігурують у історіях літератури на їдиш,, гебрейської, німецькомовної, російської, польської, румунської, української та інших літератур. До цієї шереги, зокрема, належать Пауль Целан, Роза Ауслендер, Альфред Ґонґ, Альфред Марґул-Шпербер, Йозеф Рот, Сома Морґенштерн, Зельма Меербаум-Айзінґер, Юра Зойфер, Манес Шпербер, Іммануель Вайсґлас, Манфред Вінклер, Бруно Шульц, Юзеф Віттлін, Йосиф Бурґ, Александр Ґранах, Шмуель Йосеф Аґнон, Хаїм Нахман Бялик, Саул Черниховський, Шолом-Алейхем, Іцик Фефер, Лев Квітко, Давид Гофштейн, Давид Бергельсон, Перец Маркіш, Марк Алданов, Едуард Багрицький, Ілля Ільф, Ісак Бабель, Ілля Еренбург, Леонід Первомайський, Олександр Галич, Василь Гроссман, Фрідріх Горенштейн та багато інших.
Якщо в українознавчих студіях зазвичай наголошується на їхньому місці народження та зв’язку з українським простором (критерій — національна, державна чи географічна межа), то в єврейській історії культури пріоритетне значення мають їхнє єврейське походження та приналежність до єврейської традиції (критерій — етнокультурна межа). В інших національних історіях літератури на перший план виходять їхні мовні та культурні орієнтири, зумовлені відповідними контекстами (критерій — мовно-культурна межа).
Натомість життєва та культурна практика зазначених авторів свідчить про те, що вони постійно перетинали територіальні, етнічні, культурні та мовні кордони. Народжені на українській землі, вони утверджувалися в інших культурних просторах, нерідко збагачуючи їх специфічними культурними компонентами. Попри своє єврейське походження, вони, проте, часто виходили за межі єврейської традиції та культури. Інтегруючись в інші культурні світи, вони водночас почасти зберігали власну своєрідність, укорінену, вочевидь, саме в їхньому розмаїтому культурному досвіді.
Цей повторюваних досвід та форми його вияву в багатомовному корпусі літературних текстів можна розглядати як своєрідну парадигму досить відмінних біографій і творчих кар’єр єврейських авторів із України. Відтак центральна проблематика конференції, що лежить на перетині парадигм культурної картографії й топографії, border studies, досліджень міграції та культурного трансферу, охоплює питання (де)конструювання, зміцнення та стирання політичних, національних, культурних і мовних кордонів/меж, а також пов'язаних з цим художньо-естетичних процесів.
Чимало письменників завдячували основоположним для них досвідом перетинання кордонів саме українському просторові, який унаслідок історичного становища України як «прикордонної країни» був позначений складною мережею динамічно змінюваних кордонів. Поміж них особливе значення мали кордони «Їдишланда», фантомної країни, яка ніколи не існувала на політичних та географічних картах і тим не менш забезпечувала духовно-культурну єдність східноєвропейської єврейської спільноти — понад державними кордонами, що її розділяли. Український ареал «Їдишланда», що сягав від Галичини на Заході до Донбасу на Сході, суттєво впливав на рецепцію українських регіонів у творах єврейських авторів. Єврейсько-український культурний кордон, що належав до засадничих елементів цієї рецепції, часто відігравав ключову роль як у перекартуванні та переструктуруванні українського простору, так і у формуванні репертуару метафор та топосів, пов’язаних з образом «єврейської України». Дослідження літературної топографії українського простору разом із характерними для неї конструкціями внутрішніх та зовнішніх, реальних та уявних кордонів є першим завданням конференції.
Друге її завдання полягає в дослідженні міграційних процесів, що їхній вектор було спрямовано від українських територій до інших країн Європи (що, втім, подеколи не виключало повернення письменників на українські території). У центрі уваги тут перебувають конотації та функції опозиції «Захід – Схід», активно використовуваної при зображенні міграційних процесів, трансформації «українського» досвіду кордонів під впливом міграційних процесів, а також художні форми вияву культурного трансферу та/або культурного посередництва між Заходом та Сходом у творах єврейських авторів. На особливу увагу в цьому контексті заслуговує творчість єврейських письменників та письменниць, що емігрували з України протягом останніх десятиліть, адже в їхніх творах знайшли відображення новостворені кордони, актуалізовані «фантомні кордони» та поширені нині моделі опозиції Заходу й Сходу.
Разом обидві вказані дослідницькі перспективи дають змогу виявити специфіку розмаїтого, зокрема й міжгенераційного досвіду єврейських письменників з України, пов’язаного з перетином кордонів між культурами на Заході та Сході, а також осмислити його вплив на актуальні тенденції розвитку європейської літератури й культури.
Планується видання збірника матеріалів конференції.
Теми доповіді та стислі анотації в обсязі до 1 сторінки просимо надсилати до 30 вересня 2016 р. за електронною адресою: